Вівторок, 23 січня, 2018

Презентація у Кутах

Пан Василь є продовжувачем Івасюкового життєпису після Степана Пушика – відомого поета, прозаїка, фольклориста, дослідника літератури, професора Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, який ще в середині 2010 року завершив працю над повістю «Батько й син з-під сузір’я порядності», видав свою омріяну книжку накладом 1000 примірників й обсягом 272 сторінки.

У передньому слові «Від української душі – до українського сонця» автор пише: «Чи маю я право сказати власне слово про Володимира Івасюка? Так, маю. Бо мені є про що розповісти – голос душі лягає на папір із глибини першоджерел української думки, із філософії монологів батька з сином, які я передаю філософією власної душі. А найбільше – із витоків мелосу народної скарбниці, з якої Орфей зіткав золоті струни і живе слово пісенної ріки Нації. Моє серце обпікає вогнем стопекельне горно нелюдських мук композитора – таїну повідали люди у Брюховичах, проте, страх залишився безіменним».

Це й десятки інших моментів із життя і творчості Володимира Івасюка пронизують сценарій колективу «Струни Орфея», котрий розпочав презентацію цієї чудової книги у Верховині і… планує завершити в столиці України найближчим часом.

Присутні в святково прибраному залі щоразу тепло аплодували ведучим цього заходу, обдарованим молодим співакам Юлії Близнюк, Петрові Марусяку, Романові Мельничуку, Оксані Савчук, Романові Тафійчуку та Галині Попадюк за кожен їхній концертний номер.

«Володимир Івасюк, – як підкреслив у своєму виступі Василь Нагірняк, – нам залишив солідну скарбницю – 107 пісень та 93 інструментальні твори, які вирішили відновити».

Дуже добре, – каже Василь Васильович, – що сьогодні в залі присутні мої редакційні вчителі Калина та Дмитро Ватаманюки. Коли я прийшов на роботу у районку Верховинщини, то й завдяки їм шліфував свою майстерність…

Цього дня звучали слова подяк не тільки на адресу автора художньо-публіцистичного видання «Орфей Собору Нації», а й кураторів Програми книговидання у сусідній нам Верховині, інших меценатів, а також селищного закладу культури.

Побільше б таких книг і їх презентацій. Адже за українську пісню вороги розі­п’я­ли композитора, але світ­ло Орфея осінило кожну українську хату, кожну родину, особливо на теренах Західної України, аби зерна правди та волі в серці кожного українця освятилися – на золоте, соборне й добірне жниво…